Операційна ефективність та резерви на втрати

Операційний прибуток банків до відрахувань у резерви зріс на 12,3% порівняно з першим півріччям 2025 року. Співвідношення операційних витрат до доходу становило 41,5%, що свідчить про збереження високої ефективності сектору четвертий рік поспіль. Відрахування в резерви на можливі втрати зросли в 2,6 раза, досягнувши довоєнного рівня. Це вказує на повернення до консервативних підходів у кредитному ризик-менеджменті. Зростання резервів обмежує прибуток, доступний для реінвестування чи сплати податків. Отриманий прибуток підтримує капітал банків та їхній кредитний потенціал, але податкові зобов’язання скорочують ресурси для розвитку.

Податкове навантаження на банківський сектор

Підвищена ставка податку на прибуток до 50% суттєво збільшила податкове навантаження на банківський сектор. Це обмежує внутрішнє нагромадження капіталу, зменшує можливості банків для реінвестування та кредитування. Інституції можуть переглянути стратегії розподілу прибутку, щоб збалансувати фіскальні потреби держави та фінансову стабільність сектору. Ризик регуляторного арбітражу зростає через нерівномірне навантаження. Збереження балансу між державними надходженнями та економічним зростанням є ключовим викликом.

Регіональна структура податкових боргів

На початок липня 2026 року 218,7 тис. компаній в Україні мали податковий борг на суму 263,32 млрд грн. Найбільша сума заборгованості, у Києві: 96,06 млрд грн. Там зареєстровано 58 056 боржників (27% від загальної кількості). У Дніпропетровській області заборгованість становить 23,37 млрд грн (17 042 компанії), у Харківській, 10,56 млрд грн (15 202 компанії). Середній борг на одну компанію в Україні, 1,2 млн грн, але в Полтавській області цей показник досягає 2,78 млн грн. Висока концентрація боргів у Києві ускладнює стягнення через правові та організаційні бар’єри. За пів року кількість боржників зросла на 3%, а загальна сума заборгованості, на 4%.

Довгострокове фінансування та зовнішні джерела

Міністерство фінансів планує поступово припинити розміщення облігацій внутрішньої державної позики в іноземній валюті. Мета, збільшити частку гривневого боргу для зменшення ризиків девальвації. Проте у 2026, 2028 роках 80% фінансування очікується від зовнішніх джерел. Перевага надається довгостроковим пільговим кредитам (20, 30 років) з пільговим періодом 5, 10 років. Виконання меморандуму з МВФ критично важливе для отримання міжнародної підтримки. Частка євро-боргу досягла 45% станом на кінець 2025 року, що підвищує чутливість до курсових коливань. Україна залучила 1,74 млрд грн на черговому аукціоні ОВДП у вересні 2026 року, що свідчить про стабільність внутрішнього ринку.