Судовий розгляд у Лондоні
Високий суд Англії та Уельсу постановив розглядати претензії на 61 000 біткоїнів за законодавством Китаю. Суддя Марк Тернер ухвалив постанову 12 жовтня 2026 року. Британська прокуратура наполягала на китайському праві. Постраждалі домагалися англійського права. Тернер визнав зв'язок шахрайської схеми, укладення інвестиційних договорів, передачі коштів і первинних фінансових втрат із Китаєм. Фізичне розташування активів у Великобританії не змінило цей висновок. Суд відхилив аргумент про обов'язковість англійського права через утримання активів у країні. Тернер зосередився на місці обману, передачі коштів і виникненні збитків. Він вказав на правові наслідки дій у межах китайської юрисдикції. Такий підхід узгоджує розгляд спору з юрисдикцією, де відбулися ключові дії. Суд залишить справу в Лондоні. Сторони подадуть експертні висновки про китайське право. Рішення визначає, за яким законом оцінюватимуть майнові вимоги.
Розслідування справи Чжимінь Цянь
Між 2014 і 2017 роками Чжимінь Цянь керувала компанією Тяньцзінь Ланьтянь Геруй Електронні технології. Вона організувала в Китаї близько десяти інвестиційних схем за принципом фінансової піраміди. Схеми залучали кошти під виглядом інвестицій у цифрові валюти, страхові продукти, послуги для літніх людей та інші напрями. Учасники уклали не менше 128 409 інвестиційних договорів. Схема охопила понад 128 000 жертв. Близько 16 000 заявників долучилися до британського процесу відшкодування. Організатори отримали близько 40,2 млрд юанів, еквівалент £4,6 млрд за оцінкою суду. Значну частину коштів Цянь і її команда виплачували ранішим інвесторам. Це підтримувало роботу піраміди. Цянь перетворила частину коштів на біткоїн через біржу Хуобі, нині ХТХ, позабіржові угоди та обладнання для видобутку біткоїнів. У 2017 році китайські правоохоронці розпочали розслідування. Цянь втекла за кордон через М'янму та Південно-Східну Азію. Вона прибула до Великобританії з підробленим паспортом на ім'я Яді Чжан. У 2018 році британська поліція знайшла пристрої та ключі доступу до цифрових активів під час обшуків у Лондоні. Поліція конфіскувала активи. Для легалізації коштів Цянь використовувала помічників. Одна з них, Цзянь Вень, у травні 2024 року отримала шість років і вісім місяців позбавлення волі.
Апеляція щодо відшкодування постраждалим
Рішення не встановлює остаточного власника конфіскованих біткоїнів, але впливає на розмір відшкодувань. Розділ 281 британського закону про доходи від злочинної діяльності надає жертвам право домагатися визнання активів своєю власністю. Закон надає право в окремих випадках простежити рух викрадених коштів і заявити майнові права на активи за їхній рахунок. Одного факту фінансових втрат недостатньо. Заявник повинен довести належність спірного майна або його частини саме йому. У березні 2026 року постраждалі оскаржили запропонований британськими владами механізм відшкодування за участю китайської системи. Заявники розцінювали такий підхід як обмеження виплат первинними втратами і залишення прибутку державі від багаторазового подорожчання біткоїнів за час розслідування. Юридична фірма Філдфішер, яка представляє інтереси постраждалих, подаватиме апеляцію. Рішення підвищило ймовірність залишення значної частини активів вартістю близько £3,8 млрд ($5 млрд) у британської держави.