Підвищення ставки до 2,5%

Європейський центральний банк (ЄЦБ) у вересні 2026 року підвищив депозитну ставку на 0,25 процентного пункту, до 2,5%. Це друге підвищення ставки цього року, спричинене зростанням інфляції в єврозоні до 3,3% у серпні, що є найвищим показником майже за три роки. Основними чинниками виступили конфлікт на Близькому Сході, який збільшив ціни на енергоносії, та залежність європейської економіки від імпорту палива. Мета рішення, обмежити надмірний попит і стримати інфляцію, яка значно перевищує цільовий рівень у 2%.

Це рішення стало першим підвищенням ставки ЄЦБ з вересня 2023 року. У 2024 та 2025 роках регулятор знизив ставки вісім разів, але у липні 2026 року утримався від змін, залишивши рівень на позначці 2,25% через нестабільність ринків та стрибок цін на нафту. Економісти JPMorgan, Societe Generale та BNP Paribas очікують ще одного підвищення ставки до кінця 2026 року, оскільки інфляційний тиск залишається високим.

Прогноз інфляції на 2028

Згідно з новими прогнозами ЄЦБ, загальна інфляція в єврозоні у 2026 році становитиме 3%, у 2027, 2,5%, у 2028, 2,1%. Прогнози на 2027 і 2028 роки переглянуто вгору порівняно з попередніми оцінками. Базовий сценарій передбачає економічне зростання на рівні 0,9% у 2026 році, 1,4% у 2027-му, 1,5% у 2028-му. Перспективи залишаються невизначеними через ризики високої інфляції, геополітичної напруженості та можливого уповільнення економіки.

Щодо інфляції без урахування цін на енергоносії та продукти харчування, базовий сценарій передбачає 2,5% цього року, 2,6% у 2027 році та 2,3% у 2028 році. Ці показники свідчать про тривалу стійкість цін у непродовольчих секторах, що ускладнює досягнення цільового рівня в 2%.

Монетарна політика ЄЦБ

ЄЦБ діє проактивно, щоб уникнути неконтрольованого зростання цін. Політика враховує затримку впливу рішень на економіку, тому регулятор готовий до попереджувальних кроків. Це пояснюється критикою за запізнілу реакцію на інфляцію 2022 року, коли занадто оптимістичні прогнози призвели до втрати довіри. Тепер чиновники демонструють обережність, орієнтуючись на макроекономічні дані.

На відміну від Федеральної резервної системи США, ЄЦБ чіткіше демонструє готовність до превентивного посилення монетарної політики. Якщо нові дані підтвердять стійке зростання цін, це може посилити позицію прихильників подальшого підвищення ставок. Водночас останні показники інфляції дали ЄЦБ певні підстави для оптимізму.

Напруженість на Близькому Сході та зростання цін на нафту (Brent перевищила 100 доларів за барель) створюють додатковий інфляційний тиск. Залежність Європи від імпорту енергоносіїв посилює вразливість до глобальних коливань. У Раді керівників ЄЦБ існують розбіжності: голова Бундесбанку Йоахім Нагель закликає до аналізу даних перед новими рішеннями, а голова литовського центрального банку Гедімінас Сімкус вважає, що вересневе підвищення недостатнє. Це відображає дискусію між поміркованими та прихильниками жорсткої політики.

Вплив на Україну

Рішення ЄЦБ впливає на Національний банк України (НБУ) через формування глобальних ставок та інвесторських очікувань. Експерти прогнозують підвищення ключової ставки НБУ до 16% через інфляційний тиск, зокрема імпортовану інфляцію від коливань цін на енергоносії. Аналітики наголошують: НБУ має бути готовим адаптувати стратегію у разі тривалих зовнішніх шоків, щоб зберегти довіру до гривні.

Особливо важливо врахувати, що Україна стикається з подвійним тиском, як імпортованою інфляцією, так і внутрішніми чинниками, зокрема девальваційним ризиком. Стримування інфляції в ЄС може послабити тиск на НБУ, але у разі тривалого зростання ставок у Європі Україна зможе знизити власні ставки лише після досягнення стабільного спаду інфляції.