Кредити й депозити у серпні

Чистий кредитний портфель банків України в серпні 2026 року зріс на 4,4% порівняно з липнем, досягнувши 1 трлн 307,9 млрд грн. Абсолютний приріст склав 55,0 млрд грн. Кредитування юридичних осіб збільшилося на 4,3% (38,7 млрд грн), досягнувши 933,2 млрд грн. Споживче кредитування зросло на 4,6% (16,4 млрд грн), до 374,7 млрд грн. Валютні кредити юридичним особам у гривневому еквіваленті збільшилися на 4,8% (12,8 млрд грн), а гривневі, на 4,1% (25,9 млрд грн).

Одночасно депозитна база скоротилася на 0,1% (3,2 млрд грн), до 3 трлн 231,2 млрд грн. Розширення кредитного портфеля на тлі скорочення депозитів збільшує розрив між активами та пасивами. Це ускладнює фінансування позик внутрішніми джерелами. Попит на іноземну валюту зріс на 25% з січня по серпень (приріст $13 млрд), тоді як пропозиція зросла на 12% ($4 млрд). Дефіцит валюти може спровокувати курсовий тиск.

Ставка НБУ на тлі інфляції

Споживча інфляція в серпні 2026 року склала 8,1% у річному вимірі, що вище липневих 7,7%. На зростання цін вплинуло подорожчання пального, адміністративних тарифів та логістичні перебої через російські атаки. НБУ підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту, до 16% річних, щоб стримати попит і стабілізувати інфляційні очікування.

Експерти прогнозують різні сценарії політики НБУ. Сергій Колодій (Райффайзен Банк) очікував підвищення ставки до 16%, тоді як Сергій Мамедов (Глобус Банк) вважав ймовірнішим збереження на рівні 15,5%. Сергій Гнезділов (Радабанк) вказував на проінфляційні тиски як на фактор для подальших підвищень. Олег Трибулкін (А-Банк) зазначив неповну трансмісію попереднього підвищення, а Інна Провотар (ОТП Банк) назвала останнє рішення превентивним кроком. Експерти також враховують можливість пом'якшення політики у разі погіршення безпекової ситуації.

Молочний баланс за 8 місяців

У січні-серпні 2026 року імпорт молочної продукції становив $253,13 млн, експорт, $248,79 млн, сальдо, $4,34 млн на користь імпорту. У серпні експорт скорився до $30,51 млн (10,86 тис. тонн), що на 11% менше, ніж у липні, але на 7% більше у річному вимірі. Імпорт зріс на 59% порівняно з минулим роком ($8,23 тис. тонн), з яких 58% припадає на сири. Експорт орієнтований на низькомаржинальні товари: сухе знежирене молоко та молочна сироватка. Основні ринки, країни ЄС, Молдова, Південний Кавказ. Дефіцит молочної продукції вказує на перевищення імпортних поставок над експортними обсягами, що впливає на платіжний баланс.

Різкий стрибок імпорту сирів та зростання дефіциту молочної продукції свідчать про залежність України від зовнішніх поставок у цьому секторі. Внутрішнє виробництво не покриває попит, особливо на високоякісні продукти. Це створює додатковий тиск на валютний ринок через необхідність оплати імпорту. Експерти вказують на потребу розвивати власне виробництво сирів та модернізувати переробні потужності для зменшення залежності від імпорту.